жилавий

ЖИ́ЛАВИЙ (з випнутими жилами), ЖИ́ЛУВАТИЙ, ЖИЛЯ́СТИЙ рідше. Здорові жилаві руки.. нагадували про давнього Миколу Джерю (І. Нечуй-Левицький); Дід обняв його своєю великою, сухою, жилуватою рукою (О. Довженко); Чорний від сажі Митрофан Юхимович.. вигнув жилясту шию і поверх окулярів зирнув униз (П. Панч).

КРЕМЕ́ЗНИ́Й (про людину — міцної будови тіла), КОРЕНА́СТИЙ (КОРЕНИ́СТИЙ рідше), ЖИ́ЛАВИЙ, ВУЗЛУВА́ТИЙ розм., КОРЧУВА́ТИЙ розм.; ОГРЯ́ДНИ́Й, ДЕБЕ́ЛИЙ, ОПА́СИСТИЙ (міцний і повнотілий); ШИРОКОПЛЕ́ЧИЙ, ПЛЕЧИ́СТИЙ (широкий у плечах); КРИЖА́СТИЙ (КРЯЖИ́СТИЙ), ОГУ́ЗКУВАТИЙ розм., ОКА́ДКУВАТИЙ (ОКА́ДЬКУВАТИЙ) розм. (широкий у крижах); ПРИСА́ДКУВАТИЙ, ПРИСА́ДИСТИЙ, ОЦУ́ПКУВАТИЙ, ОКОРЕ́НКУВАТИЙ розм., ПРИЗЕ́МКУВАТИЙ розм., ОСА́ДКУВАТИЙ розм., ОКЛЕ́ЦЬКУВАТИЙ діал., ГАМАЛИКУВА́ТИЙ діал. (невисокий, але міцної будови). Панас стояв кремезний, мов дуб, і реготав (Ю. Яновський); На поріг вибігає хазяйка ходаківської корчми, гладка і коренаста Тетяна (В. Кучер); Здавалося, був (чоловік) сильний, коренистий, грубий (І. Франко); Коляску вкотили Мелашка і дядько Захар — дебелий, жилавий санітар (А. Хижняк); Вузлуватий, широкий в плечах, трохи незграбний, з високими грудьми й дужими руками, він здається старшим від своїх літ (С. Скляренко); Оленчук ще довго сидів, схилившись на ґирлиґу, і в темряві ночі корчувата постать його непорушно темніла під навислим зоряним небозводом (О. Гончар); З себе був о. Хведор огрядний, тілистий, невисокий, але плечистий (І. Нечуй-Левицький); Жінка.. випросталася на повний зріст: висока, огрядна, дебела (О. Гончар); В коридорі поміж тонких хлопців і вертлявих дівчаток з'являється опасиста постать мордатого літнього чоловіка (П. Загребельний); Де проходив широкоплечий Мокеїч, там уже легко міг протиснутись і сухорлявий, жилавий Цимбал (О. Гончар); Федір Прохорович — середній на зріст, втоптаний, крижастий (Д. Бедзик); З хати, смачно позіхаючи, вийшов кряжистий лісник (М. Стельмах); Починало вечоріти, коли до ковалевого двору під'їхав товстий, огузкуватий вершник (І. Ле); Товстий, окадкуватий, він ледве поспішав за вертливим, як в'юн, лакеєм (Панас Мирний); Він чоловік окадькуватий собі: не високий і не низький, не тоненький і не товстий, а так собі кріпкий (Словник Б. Грінченка); Назустріч йому від колодязя з двома відрами в руках ішла огрядна присадкувата дівчина (Григорій Тютюнник); Погано пошита перкалева сукенка не укривала оцупкуватої фігури (М. Коцюбинський); На трибуну ще один іде. Невисокий, але окоренкуватий, дебелий (І. Рябокляч); Свої богослужби править (батюшка) добре, голос має густий і за треби не дуже турбується — на це більш падка приземкувата, як дуплянка, матушка (М. Стельмах); Карпо, молодий ще чоловік, осадкуватий, широкоплечий, ширококостий (Панас Мирний); Оклецькуватий писар з якутів Зітхав, протираючи очі (П. Грабовський); Народ показний, гамаликуватий (Ганна Барвінок). — Пор. 2. товсти́й.

СИ́ЛЬНИЙ (який відзначається великою фізичною силою), ДУ́ЖИЙ, МІЦНИ́Й, ПОТУ́ЖНИЙ, МОГУ́ТНІЙ підсил., ЗДОРО́ВИЙ розм., ДВОЖИ́ЛЬНИЙ підсил. розм., СТОЖИ́ЛЬНИЙ підсил. розм., СТОСИ́ЛИЙ підсил. поет., МОГУ́ЧИЙ підсил. заст., МО́ЖНИЙ заст., КРІ́ПКИЙ рідше; ПОВНОСИ́ЛИЙ (повний сил, енергії); СНАЖНИ́Й діал. (сильний, не виснажений); М'ЯЗИ́СТИЙ, М'ЯЗУВАТИЙ, МУСКУЛИ́СТИЙ, МУСКУЛЯ́СТИЙ, ЖИ́ЛАВИЙ (який має розвинені м'язи); ТРИВКИ́Й (фізично витривалий). Він був виспаний, здоровий і сильний, тіло переливалося мускулами (Григорій Тютюнник); На лихо собі Корній вдався парубком гарним, — високий, дужий, у плечах широкий (Леся Українка); Шумейко, міцний дід років 60-ти, майструє за столом модель парусного судна (П. Кочура); Вся увага хлопцева скупчилася на двох потужних звірах (турах) (П. Загребельний); За три місяці напівголе орля перетворилося на могутнього грізного птаха (З. Тулуб); (Іван:) І був у того чоловіка один одним син, гарний парубок і здоровий такий, що й вола б надвоє роздер (М. Кропивницький); Ми — двожильні. Ми виживем, інші ж навіки пропали (А. Малишко); А коник у мене справний. На вигляд він, може, й не показний, зате двожильний (Є. Кравченко); Він (солдат) помужнів. Вітчизна крила Йому незборені дала. Він полетів — орел стосилий, В сто раз сильніший за орла! (М. Гірник); — Ой же сильний він, кріпкий! — сказала Яринка (П. Тичина); При оглядинах Гаркуша не забракував нікого, всі були здорові, повносилі (О. Гончар); Коляску вкотили Мелашка і дядько Захар — дебелий, жилавий санітар (А. Хижняк); Чоловік, худий і зниділий, але з природи кремезний та тривкий, копає ту нивку великою мотикою (Леся Українка).