жилет

БЕЗРУКА́ВКА (вид короткого одягу без рукавів — звичайно як деталь народного або робочого вбрання), КАМІЗЕ́ЛЬКА рідше; ЖИЛЕ́ТКА (ужив. і як назва відповідної деталі європейського чоловічого костюма — трійки); ЖИЛЕ́Т, ЛЕ́ЙБИК діал. (частина чоловічого вбрання); СТА́НИК діал., заст. (частина жіночого народного вбрання). Скрізь бачили в цей день його широкоплечу, високу постать в хутряній офіцерській безрукавці (О. Гончар); Він машинально, як це робив під час своїх лекцій у класі, вийняв кишеньковий годинник з камізельки (Д. Бедзик); Попенко — у червонуватому сертуці, у рябій жилетці, у полосатих штанях, приглажений, як киця, припомажений, надушений... (Панас Мирний); На дідусеві.. рожева сатинова сорочка, з косим вишиваним коміром, пущена поверх штанів, а поверх сорочки жилет (В. Гжицький); У дверях з'явився відомий на весь город ефенді Мустафа, у чорній візитці, рябому лейбику, завішаному брелоками (М. Коцюбинський). — Пор. корсе́тка.

Джерело: Словник синонімів української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. жилет — жиле́т іменник чоловічого роду Орфографічний словник української мови
  2. жилет — -а, ч. Те саме, що жилетка 1). Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. жилет — Жиле́т, -ле́та; -ле́ти, -тів Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  4. жилет — ЖИЛЕ́Т, а, ч. Те саме, що жиле́тка 1. Платон Антонович вдягнувся по-святковому — в тонкій батистовій сорочці, в сірому жилеті (Десняк, Вибр., 1947, 19); На кухні з’явився сам господар у жилеті на кролячому хутрі й нових шкарпетках (Чорн., Визвол. земля, 1959, 31). Словник української мови в 11 томах