жилетка

БЕЗРУКА́ВКА (вид короткого одягу без рукавів — звичайно як деталь народного або робочого вбрання), КАМІЗЕ́ЛЬКА рідше; ЖИЛЕ́ТКА (ужив. і як назва відповідної деталі європейського чоловічого костюма — трійки); ЖИЛЕ́Т, ЛЕ́ЙБИК діал. (частина чоловічого вбрання); СТА́НИК діал., заст. (частина жіночого народного вбрання). Скрізь бачили в цей день його широкоплечу, високу постать в хутряній офіцерській безрукавці (О. Гончар); Він машинально, як це робив під час своїх лекцій у класі, вийняв кишеньковий годинник з камізельки (Д. Бедзик); Попенко — у червонуватому сертуці, у рябій жилетці, у полосатих штанях, приглажений, як киця, припомажений, надушений... (Панас Мирний); На дідусеві.. рожева сатинова сорочка, з косим вишиваним коміром, пущена поверх штанів, а поверх сорочки жилет (В. Гжицький); У дверях з'явився відомий на весь город ефенді Мустафа, у чорній візитці, рябому лейбику, завішаному брелоками (М. Коцюбинський). — Пор. корсе́тка.

Джерело: Словник синонімів української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. жилетка — жиле́тка іменник жіночого роду Орфографічний словник української мови
  2. жилетка — -и, ж. 1》 Вид чоловічої одежі без коміра та рукавів, яку одягають під піджак чи інший верхній одяг. 2》 Вид жіночої одежі без рукавів, яку одягають на блузку або сукню. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. жилетка — Лейбик, камізелька Словник чужослів Павло Штепа
  4. жилетка — жиле́тка (жилє́тка) лезо (для гоління)(м, ср, ст): Використані після гоління жилетки колись не викидали відразу, ними все щось відшкробували, а новими було добре гострити олівці (Авторка); Отже, той Потішко завжди чимось гандлював... Лексикон львівський: поважно і на жарт
  5. жилетка — Жиле́тка, -тки, -тці; -ле́тки, -ток Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  6. жилетка — ЖИЛЕ́ТКА, и, ж. 1. Вид чоловічої одежі без коміра та рукавів, яку одягають під піджак чи інший верхній одяг. Дивлюсь я, на йому синій розстебнутий жупан і жилетка з срібними гудзиками (Н.-Лев. Словник української мови в 11 томах
  7. жилетка — Жилетка, -ки ж. Жилетъ. Ковнір по уші, жилетку надув (джиджулиться). Ном. № 11177. Словник української мови Грінченка