жила

ПОРО́ДА геол. (мінерал або сукупність мінералів, що є складовою частиною земної кори); ЖИ́ЛА (гірська порода у тріщині). Ярина все ближче підходила до терикона старої шахти — високої рудувато-чорної гори породи, вийнятої глибоко з-під землі (В. Собко); Озокерит товстими жилами залягав у Бориславі, і близько від поверхні часом його можна було копати просто лопатами (П. Інгульський).

ПРО́ВІД (металевий провідник, дріт, признач. для передавання електричного струму); КА́БЕЛЬ (у захисній оболонці); ШНУР (з кількох ізольованих жил); ЖИ́ЛА спец. (перев. окремий провід кабеля); ЖИ́ЛКА спец. (телефонного кабеля). В проводах гуде і плаче телефон (В. Сосюра); Це був дивний перстень. Зроблений з досить грубого телефонного кабеля, вкритого темно-червоною пластмасою, він навіть не мав цілком округлої форми (С. Журахович); Він зачепив рукою шнур від настільної лампи, і світло враз погасло (О. Донченко); Провід лежав на землі. Італієць одразу натрапив на нього, так ніби ще здалеку бачив цю мідну обгумовану жилу (П. Загребельний); Траплялося, що.. осколок снаряда, пущеного наосліп сонним німецьким артилеристом, перебивав тонку жилку кабеля (з газети).

СУДИ́НА (трубчастий еластичний орган у тілі людини й тварини, по якому рухається кров або лімфа), ЖИ́ЛА, ВЕ́НА (кровоносна судина, що несе кров до серця); АРТЕ́РІЯ (кровоносна судина, що розносить кров від серця); АО́РТА (головна артерія). Кровоносні судини; Сам розглядав свою руку, темну, всю в синіх жилах, як в мотузках (М. Коцюбинський); Старий дід підійшов до коня, помацав якусь жилу на шиї (Г. Хоткевич); Як сотні вен, артерій і аорт Струмують вулиці (М. Рильський).

СКНА́РА (надміру скупа, жадібна людина), СКУПИ́Й, СКУПА́Р рідше, СКУПІ́Й рідше, СКУПЕРДЯ́ГА підсил. розм., СКУПЕРДЯ́Й підсил. розм., СКУПЕРДЯ́ підсил. розм., СКУПЕ́НДРА (СКУПИ́НДРА) підсил. розм., СКУПЕНДРЯ́ГА (СКУПИНДРЯ́ГА) підсил. розм., СКУПЕРДЯ́КА підсил. розм., СКУПИ́НДЯ́ підсил. розм., ЖАДНЮ́ГА підсил. розм., ЖАЛЮ́ГА підсил. розм., ЖИ́ЛА підсил. розм., ЗАГНИ́БІДА підсил. фам., СКНИ́РА діал.; ЖМИ́КРУТ розм. (скупа й жорстока людина). Скупий був небіжчик. Жмикрут! Скнара! Все життя недоїдав і складав гроші (Ю. Мокрієв); Скупий складає, а щедрий споживає (прислів'я); Його і його жінку називали скупарями (О. Кобилянська); — Скупердяга був багатій і скажений. Від зорі до зорі ганяв нас на роботі, а годував глевтяком і кандьором (В. Минко); — До чого ж скупердяй (Стецько) проклятущий, — звернувся Климко до Михайлика (О. Ільченко); А до отсеї поганої руїни, до того скупиндряги попа, то так припадає, як до рідного батька (І. Франко); Кажу вам, що везе на батьківщину багату кожум'яківну і скупердяку тестя (Ганна Барвінок); Земелька ся була Латинська, Завзятий цар в ній був Латин, Старий скупиндя (І. Котляревський); — Він, дядько, нівроку загнибіда — скупенький у мене (М. Стельмах).