жебрачка

ЖЕБРА́ЧКА, и, ж. Жін. до жебра́к.

Під плотом моєї квартири сиділа сліпа жебрачка — Павліна, вона там жебрала цілий день (Стеф., II, 1953, 13);

Загальне співчуття бідноти викликала Олімпіада, яка стала тепер жебрачкою (Шиян, Гроза.., 1956, 309).

Значення в інших словниках

1. жебрачка — жебра́чка іменник жіночого роду, істота  Орфографічний словник української мови
2. жебрачка — -и. Жін. до жебрак.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. жебрачка — Жебра́чка, -чки, -чці; -бра́чки, -чок  Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
4. жебрачка — Жебрачка, -ки ж. Нищая. Де що було в мене, то позабірала — добра жебрачка! Черк. у.  Словник української мови Грінченка