жерстяник

ЖЕРСТЯ́НИК, а, ч. Майстер, що виготовляє вироби з жерсті; бляхар.

Яків був нестройовиком — працював жерстяником у майстерні (Десняк, II, 1955, 370).

Значення в інших словниках

1. жерстяник — жерстя́ник іменник чоловічого роду, істота  Орфографічний словник української мови
2. жерстяник — -а, ч. Майстер, що виготовляє вироби з жерсті; бляхар.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. жерстяник — Бляхар  Словник чужослів Павло Штепа
4. жерстяник — БЛЯХА́Р (майстер, що виготовляє різні бляшані вироби; робітник, що покриває бляхою дахи); ЖЕРСТЯ́НИК (майстер, що виготовляє бляшані вироби). То був роботящий, як віл, чоловік, по професії коваль і бляхар (Григорій Тютюнник); Яків був нестройовиком — працював жерстяником у майстерні (О. Десняк).  Словник синонімів української мови