жерстяний
ЖЕРСТЯНИ́Й, а́, е́.
1. Прикм. до жерсть.
Кілька жаринок випало з печі й тліло на жерстяному листі, прибитому під піччю на підлозі (Перв.. Атака.., 1946, 55);
// Зробл. з жерсті.
Увесь механізм машинки був закритий чорним жерстяним лакованим кожушком (Смолич, І, 1958, 163);
Прийшли на дачу люди з пилами й сокирами, вилізли на будинок і почали зривати старий жерстяний дах (Збан., Мор. чайка, 1959, 225).
2. перен. Такий, як жерсть; який нагадує собою жерсть.
Колись давно-давно був отакий день, прикрашений першим снігом, жерстяним листям дубів, летючими сережками кленів (Руд., Остання шабля, 1959, 28).
Словник української мови (СУМ-11)