живність

ЖИ́ВНІСТЬ, ності, ж., збірн., розм.

1. Свійські тварини, птиця.

[Тиберій:] Їдуть на базар вози, везуть.. на продаж всяку живність: поросята, чуєте, як кувікають? Качки такають, гуси герготять, кури сокочуть! (Кроп., V, 1959, 246);

Чи тільки сама живність гостей вражала? Були тут і плуги, що камінь вивертають (Горд., І, 1959,607).

2. Живі істоти, признач. для їжі.

Жолкевський видав наказ, яким забороняв під страхом смерті надвозити або продавати запорозькому війську будь-яку живність чи харч (Тулуб, Людолови, І, 1957, 407);

Дрібно б’ючи крильцями, воно [галченя] з карканням розкривало дзьобик, а мати клала йому в рот якусь живність (Шиян, Гроза.., 1956, 22).

Значення в інших словниках

1. живність — Жи́вність: — пожива, харчі [X] — пожива, харчі; свійські тварини, птахи та ін [21] — пожива, харчі; свійські тварини, птиця, живі істоти, призначені для їжі [1] — харчі, їжа [IV-VI] — харчі [VII]  Словник з творів Івана Франка
2. живність — жи́вність іменник жіночого роду розм.  Орфографічний словник української мови
3. живність — -ності, ж., збірн., розм. 1》 Свійські тварини, птиця. 2》 Живі істоти, признач. для їжі.  Великий тлумачний словник сучасної мови
4. живність — живність (живность) харчі, продовольство, припаси, пожива, корм  Словник застарілих та маловживаних слів
5. живність — Жи́вність, -ности, -ності, -ністю  Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
6. живність — Живність, -ности ж. Пища, продовольствіе, припасы. Мкр. Н. 31. Як полетів старий сокіл на чужу україну живности доставати. КС. 1882. XII. 493.  Словник української мови Грінченка