Словник української мови в 11 томах

жигонути

ЖИГОНУ́ТИ, ну́, не́ш, док., перех., однокр., розм. Підсил. до жигну́ти.

*У порівн. Муравйова наче жигалом хто жигонув (Гончар, Таврія.., 1957, 403).

Словник української мови (СУМ-11)

Значення в інших словниках

  1. жигонути — жигону́ти дієслово доконаного виду розм.  Орфографічний словник української мови
  2. жигонути — -ну, -неш, док., перех., однокр., розм. Підсил. до жигнути.  Великий тлумачний словник сучасної мови