Значення в інших словниках
-
жид —
жид іменник чоловічого роду, істота
Орфографічний словник української мови
-
жид —
див. жиди.
Великий тлумачний словник сучасної мови
-
жид —
жид 1. єврей (м, ср, ст): Перевернувся на кадь і ледь не впав між риби. Жид, що розрубував на столику живу рибу, перестрашився й відіпхнув Раба Божого до Макольондри (Нижанківський)|| = бібер ◊ ну ти й жид про хитру людину (м...
Лексикон львівський: поважно і на жарт
-
жид —
Приповідки про жидів, висказують упередження нашого народу до них. Жидів, на Україну, спровадили були польські пани-дідичі, власники великих обшарів землі, що давали жидам в аренду землю, млини, коршми, ріки, озера...
Приповідки або українсько-народня філософія
-
Жид —
(Gide) Андре, 1869-1951, франц. письменник; у романах проголошував крайній індивідуалізм, протистояння традиційно визнаним моральним нормам (Підземелля Ватикану, Фальшивомонетники); поезії, драми, есе; Нобелівська премія 1947.
Універсальний словник-енциклопедія