жид
жид 1. єврей (м, ср, ст): Перевернувся на кадь і ледь не впав між риби. Жид, що розрубував на столику живу рибу, перестрашився й відіпхнув Раба Божого до Макольондри (Нижанківський)|| = бібер
◊ ну ти й жид про хитру людину (м, ср, ст)
◊ то таки́й жид з пи́ском про того, хто любить сваритися (Франко)
◊ як жи́дові з но́са ка́пає про безперервність, нескінченність (ст): Та знаю, що там уже нікого немає в черзі, всі так кажете, але то як жидові з носа капає. Все хтось ще прийде, а потім ще і ще, але людям треба якось помагати (Авторка)
2. шк. чорнильна пляма в зошиті (ст): Жида зробити (Горбач)||жидик 2
Лексикон львівський: поважно і на жарт