жижа
ЖИ́ЖА, и, ж., дит. Вогонь; щось гаряче; те, що обпікає.
Дитина хукає на жижу (Котл., І, 1952, 255).
Словник української мови (СУМ-11)ЖИ́ЖА, и, ж., дит. Вогонь; щось гаряче; те, що обпікає.
Дитина хукає на жижу (Котл., І, 1952, 255).
Словник української мови (СУМ-11)