житво

ЖИТВО́, а́, с., діал. Житло.

Хата здалася Христі великим льохом, а не людським житвом (Мирний, III, 1954, 227).

Значення в інших словниках

1. житво — житво́ іменник середнього роду, істота житло діал.  Орфографічний словник української мови
2. житво — див. оселя  Словник синонімів Вусика
3. житво — -а, с., діал. Житло.  Великий тлумачний словник сучасної мови
4. житво — ЖИТЛО́ (приміщення, призначене для життя людей), ОСЕ́ЛЯ, ПОМЕ́ШКАННЯ, ДІМ, ДОМІ́ВКА, ХА́ТА, ПОРІ́Г (перев. з означ.), ГОСПО́ДА, ЛІ́ГВИЩЕ розм., ДО́МА розм., МЕ́ШКАННЯ діал., ЖИТВО́ діал., СЕЛИ́ТЬБА заст.; ХАТИ́НА (перев. невелике, убоге); НОРА́ зневажл.  Словник синонімів української мови
5. житво — Житво, -ва с. Мѣсто жительства, жилье. Мир. ХРВ. 143.  Словник української мови Грінченка