жовтоголовий
ЖОВТОГОЛО́ВИЙ, а, е. З жовтою головою.
Вздовж шляху жовтоголові соняшники нахилилися додолу (Рибак, Опов., 1949, 123);
Раз пішов я в бір сосновий. Між гілок Бачу — скік жовтоголовий Корольок (Біл., Пташ. голоси, 1956, 3).
Словник української мови (СУМ-11)