Словник української мови в 11 томах

жолудевий

ЖОЛУДЕ́ВИЙ, рідше розм. ЖОЛУДО́ВИЙ, ЖО́ЛУДЯ́НИЙ, а, е. Прикм. до жо́лудь.

Як смачно хрустять восени під ногою оці жолудеві чашечки! (Донч., IV, 1957, 52);

// Вигот. з жолудів.

Жолудеве борошно.

∆ Жолуде́вий довгоно́сик — невеликий жук з довгим тонким хоботком, що живе в жолудях.

Перші опалі жолуді на насіння непридатні, бо вони в масі пошкоджені жолудевим довгоносиком (Колг. енц., І, 1956, 703).

Словник української мови (СУМ-11)

Значення в інших словниках

  1. жолудевий — жолуде́вий прикметник розм.  Орфографічний словник української мови
  2. жолудевий — рідше розм. жолудовий, жолудяний, -а, -е. Прикм. до жолудь. || Вигот. із жолудів. Жолудеве борошно.  Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. жолудевий — Жолуде́вий і жолудо́вий, -ва, -ве  Правописний словник Голоскевича (1929 р.)