жолудевий
ЖОЛУДЕ́ВИЙ, рідше розм. ЖОЛУДО́ВИЙ, ЖО́ЛУДЯ́НИЙ, а, е. Прикм. до жо́лудь.
Як смачно хрустять восени під ногою оці жолудеві чашечки! (Донч., IV, 1957, 52);
// Вигот. з жолудів.
Жолудеве борошно.
∆ Жолуде́вий довгоно́сик — невеликий жук з довгим тонким хоботком, що живе в жолудях.
Перші опалі жолуді на насіння непридатні, бо вони в масі пошкоджені жолудевим довгоносиком (Колг. енц., І, 1956, 703).
Словник української мови (СУМ-11)