жужмити

ЖУ́ЖМИТИ, млю, миш; мн. жу́жмлять; недок., перех., рідко. Складати щось жужмом.

Все жужмить та жужмить [сирота] його [латане шмаття] та все обертає праником так.., аби латки всі наспід приходились (Вільде, Сестри.., 1958, 321).

Значення в інших словниках

1. жужмити — жу́жмити дієслово недоконаного виду рідко  Орфографічний словник української мови
2. жужмити — див. м'яти  Словник синонімів Вусика
3. жужмити — -млю, -миш; мн. жужмлять; недок., перех., рідко. Складати щось жужмом.  Великий тлумачний словник сучасної мови
4. жужмити — М'Я́ТИ (стискаючи, деформувати, робити м'яким, перетворювати в м'яку масу); РОЗМИНА́ТИ (робити м'яким); ПРОМИНА́ТИ (дуже добре); ЖМА́КАТИ, ЖМАКУВА́ТИ, ЖУ́ЖМИТИ розм.  Словник синонімів української мови