жужмитися

ЖУ́ЖМИТИСЯ, миться; мн. жу́жмляться; недок. Скручуватися, зіщулюватися.

Торкнув [Святогор] пужалном [торбиночку переметну] — ані жужмиться, Пальцем пробує — не ворушиться (Граб., II, 1959, 376);

*Образно. У.. жіночки поморочилося в голові, мислі жужмились у гарячий клубок (Ільч., Козацьк. роду.., 1958, 455).

Значення в інших словниках

1. жужмитися — жу́жмитися дієслово недоконаного виду  Орфографічний словник української мови
2. жужмитися — -миться; мн. жужмляться; недок. Скручуватися, зіщулюватися.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. жужмитися — Жужмитися, -млюся, -мишся гл. Комкаться. Не купуйте полотна (застилати підлогу), бо воно за ногами тягнеться і жужмиться, а купіть дві плахти: роспорете та й будете застилати. Кіевъ.  Словник української мови Грінченка