жуїрувати
ЖУЇ́РУВАТИ, ую, уєш, недок., заст. Віддаватися почуттєвим насолодам; вести життя жуїра.
Їм би сидіти в Парижі, кататися в пишних каретах, жуїрувати і розважатись на банкетах (Кочура, Зол. грамота, 1960, 131).
Словник української мови (СУМ-11)