забавляння

ЗАБАВЛЯ́ННЯ, я, с. Дія за знач. забавля́ти 1.

Графиня добрала смаку в пустуванні хлопа, в його визивному забавлянні гордої шляхтянки (Ле, Наливайко, 1957, 34).

Значення в інших словниках

1. забавляння — забавля́ння іменник середнього роду  Орфографічний словник української мови
2. забавляння — -я, с. Дія за знач. забавляти 1).  Великий тлумачний словник сучасної мови