забавляння

ЗАБАВЛЯ́ННЯ, я, с. Дія за знач. забавля́ти 1.

Графиня добрала смаку в пустуванні хлопа, в його визивному забавлянні гордої шляхтянки (Ле, Наливайко, 1957, 34).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. забавляння — забавля́ння іменник середнього роду Орфографічний словник української мови
  2. забавляння — -я, с. Дія за знач. забавляти 1). Великий тлумачний словник сучасної мови