забавляння
ЗАБАВЛЯ́ННЯ, я, с. Дія за знач. забавля́ти 1.
Графиня добрала смаку в пустуванні хлопа, в його визивному забавлянні гордої шляхтянки (Ле, Наливайко, 1957, 34).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-11)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- забавляння — забавля́ння іменник середнього роду Орфографічний словник української мови
- забавляння — -я, с. Дія за знач. забавляти 1). Великий тлумачний словник сучасної мови