забавляти

ЗАБАВЛЯ́ТИ, я́ю, я́єш, недок., ЗАБА́ВИТИ, влю, виш; мн. заба́влять; док.

1. перех. Розважати, веселити кого-небудь, розмовами, витівками і т. ін.

Дівчат він забавляв своїми вигадками та жартами (Н.-Лев., III, 1956, 318);

На гімназіальнім вечорі.. їй доручили забавляти.. поручника (Кач., II, 1958, 61);

Щоб як-небудь знову забавити гостей, Магера почав усіх жінок частувати своєю табакою (Мак., Вибр., 1954, 216);

//Давати розвагу, втіху.

Коли та дурниця забавляє нас, тішить, то чом же й не потішитись нею? (Мирний, IV, 1955, 294);

Всю компанію безмірно забавило це оповідання (Фр., VI, 1951, 143).

2. перех. Заспокоювати, втихомирювати (дитину).

На полі під копою Сина забавляє [Катруся] (Шевч., І, 1951, 36);

Він малював портрети маленьких діток Ганни, а вона сиділа поряд з ним і забавляла їх, щоб вони були спокійні (Ів., Тарас. шляхи, 1954, 380);

Насилу Христя забавила Маринку, посадивши на килимі гратись цяцьками (Мирний, III, 1954, 155);

Малеча скиглила в темряві, й матері ніяк не могли їх ні приспати, ні забавити (Головко, II, 1957, 284).

3. неперех., діал. Затримуватися.

Князь недовго забавляв у місті (Фр., III, 1950, 144);

Треба ще буде у Відні та в Мілані забавити конечне для залагодження справ літературних (Л. Укр., V, 1956, 417).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. забавляти — забавля́ти дієслово недоконаного виду Орфографічний словник української мови
  2. забавляти — Бавити, розважати, веселити, потішати, тішити; (дитину) заспокоювати, втихомирювати; З. барити, затримувати. Словник синонімів Караванського
  3. забавляти — -яю, -яєш, недок., забавити, -влю, -виш; мн. забавлять; док. 1》 перех. Розважати, веселити кого-небудь розмовами, витівками і т. ін. || Давати розвагу, втіху. 2》 перех. Заспокоювати, втихомирювати (дитину). 3》 неперех., діал. Затримуватися. Великий тлумачний словник сучасної мови
  4. забавляти — забавля́ти розважати (дітей, гостей тощо)(м, ср, ст) Лексикон львівський: поважно і на жарт
  5. забавляти — ВЕСЕЛИ́ТИ (викликати веселий настрій у когось), ЗВЕСЕЛЯ́ТИ, РОЗВЕСЕЛЯ́ТИ, ЗАБАВЛЯ́ТИ, РОЗВАЖА́ТИ, ТІ́ШИТИ, ПОТІША́ТИ. — Док.: звесели́ти, повесели́ти, розвесели́ти, заба́вити, розва́жити, поті́шити. Все їх, здавалось, тішило й веселило (О. Словник синонімів української мови
  6. забавляти — Забавля́ти, -ля́ю, -єш с. в. забавити, -влю, -виш, гл. 1) Забавлять, развлекать, развлечь. Уродються великії віти забавляти маленькії діти. Мет. 271. 2) Замедлять, замедлить, задерживать, задержать. Словник української мови Грінченка