1. Словник української мови Грінченка

забавляти

Забавля́ти, -ля́ю, -єш

с. в. забавити, -влю, -виш, гл.

1) Забавлять, развлекать, развлечь. Уродються великії віти забавляти маленькії діти. Мет. 271.

2) Замедлять, замедлить, задерживать, задержать.

Джерело: Словник української мови Грінченка на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. забавляти — забавля́ти дієслово недоконаного виду Орфографічний словник української мови
  2. забавляти — Бавити, розважати, веселити, потішати, тішити; (дитину) заспокоювати, втихомирювати; З. барити, затримувати. Словник синонімів Караванського
  3. забавляти — -яю, -яєш, недок., забавити, -влю, -виш; мн. забавлять; док. 1》 перех. Розважати, веселити кого-небудь розмовами, витівками і т. ін. || Давати розвагу, втіху. 2》 перех. Заспокоювати, втихомирювати (дитину). 3》 неперех., діал. Затримуватися. Великий тлумачний словник сучасної мови
  4. забавляти — забавля́ти розважати (дітей, гостей тощо)(м, ср, ст) Лексикон львівський: поважно і на жарт
  5. забавляти — ВЕСЕЛИ́ТИ (викликати веселий настрій у когось), ЗВЕСЕЛЯ́ТИ, РОЗВЕСЕЛЯ́ТИ, ЗАБАВЛЯ́ТИ, РОЗВАЖА́ТИ, ТІ́ШИТИ, ПОТІША́ТИ. — Док.: звесели́ти, повесели́ти, розвесели́ти, заба́вити, розва́жити, поті́шити. Все їх, здавалось, тішило й веселило (О. Словник синонімів української мови
  6. забавляти — ЗАБАВЛЯ́ТИ, я́ю, я́єш, недок., ЗАБА́ВИТИ, влю, виш; мн. заба́влять; док. 1. перех. Розважати, веселити кого-небудь, розмовами, витівками і т. ін. Дівчат він забавляв своїми вигадками та жартами (Н.-Лев., III, 1956, 318); На гімназіальнім вечорі.. Словник української мови в 11 томах