забаганка
ЗАБАГА́НКА, и, ж. Примхливе бажання, каприз.
Від дитинства звикла [Ядзя], що всі коло неї старалися угодити дрібним забаганкам пещеної дитини (Кобр., Вибр., 1954, 93);
Там [у кузні] сперечались в ночі й ранки Про те, що діялось давно, Про дивні панські забаганки, Про їхні страви і вино (Мал., Серце.., 1959, 214);
Федір радо виконував усі Маринині забаганки (Мушк., Серце.., 1962, 91).
Словник української мови (СУМ-11)