забинтований

ЗАБИНТО́ВАНИЙ, а, е. Дієпр. пас. мин. ч. до забинтува́ти.

Од страшного болю я застогнав, схопив себе за обличчя: воно було вже забинтоване (Ю. Янов., II, 1954, 76).

Значення в інших словниках

1. забинтований — забинто́ваний дієприкметник  Орфографічний словник української мови
2. забинтований — -а, -е. Дієприкм. пас. мин. ч. до забинтувати.  Великий тлумачний словник сучасної мови