забобонник ЗАБОБО́ННИК, а, ч., розм. Той, хто вірить у забобони (у 1 знач.). Словник української мови (СУМ-11)
Значення в інших словниках забобонник — забобо́нник іменник чоловічого роду, істота розм. Орфографічний словник української мови забобонник — -а, ч., розм. Той, хто вірить у забобони (у 1 знач.). Великий тлумачний словник сучасної мови