забунтуватися
ЗАБУНТУВА́ТИСЯ, у́юся, у́єшся, док., розм. Те саме, що забунтува́ти.
[Шумейко:] А пам’ятаєте, як одного разу ми.. забунтувались та прикажчика в рів перекинули з бричкою? (Мик., І, 1957, 507);
// Почати неспокійно поводитися.
Ось у стійлі чогось забунтувалася вередлива красуня кобила (Кач., Вибр., 1953, 362).
Словник української мови (СУМ-11)