1. Словник української мови в 11 томах

забунтуватися

ЗАБУНТУВА́ТИСЯ, у́юся, у́єшся, док., розм. Те саме, що забунтува́ти.

[Шумейко:] А пам’ятаєте, як одного разу ми.. забунтувались та прикажчика в рів перекинули з бричкою? (Мик., І, 1957, 507);

// Почати неспокійно поводитися.

Ось у стійлі чогось забунтувалася вередлива красуня кобила (Кач., Вибр., 1953, 362).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. забунтуватися — забунтува́тися дієслово доконаного виду розм. Орфографічний словник української мови
  2. забунтуватися — -уюся, -уєшся, док., розм. Те саме, що забунтувати. || Почати неспокійно поводитися. Великий тлумачний словник сучасної мови