забуртувати

ЗАБУРТУВА́ТИ, у́ю, у́єш, перех. Док. до буртува́ти.

Його [турнепс] забуртували і зараз даємо [худобі] подрібненим у суміші з кормовими і цукровими буряками та морквою (Колг. Укр., 12, 1962, 15);

В лютому ланка вивезла і забуртувала на ділянці 25 тонн гною (Стельмах, На.. землі, 1949, 463).

Значення в інших словниках

1. забуртувати — забуртува́ти дієслово доконаного виду  Орфографічний словник української мови
2. забуртувати — -тую, -туєш, док., перех. Закласти що-небудь на зберігання в бурт, у бурти.  Великий тлумачний словник сучасної мови