забуртувати
ЗАБУРТУВА́ТИ, у́ю, у́єш, перех. Док. до буртува́ти.
Його [турнепс] забуртували і зараз даємо [худобі] подрібненим у суміші з кормовими і цукровими буряками та морквою (Колг. Укр., 12, 1962, 15);
В лютому ланка вивезла і забуртувала на ділянці 25 тонн гною (Стельмах, На.. землі, 1949, 463).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-11)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- забуртувати — забуртува́ти дієслово доконаного виду Орфографічний словник української мови
- забуртувати — -тую, -туєш, док., перех. Закласти що-небудь на зберігання в бурт, у бурти. Великий тлумачний словник сучасної мови