1. Словник української мови в 11 томах

забурувати

ЗАБУРУВА́ТИ, у́є, док., рідко. Почати бурувати.

Натовп забурував, захвилювався — підходить поїзд (Хижняк, Невгамовна, 1961, 100).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. забурувати — забурува́ти дієслово доконаного виду рідко Орфографічний словник української мови
  2. забурувати — -ує, док., рідко. Почати бурувати. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. забурувати — Забурува́ти, -ру́ю, -єш гл. Забурлить. Харьк. Словник української мови Грінченка