1. Словник української мови Грінченка

забурувати

Забурува́ти, -ру́ю, -єш

гл. Забурлить. Харьк.

Джерело: Словник української мови Грінченка на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. забурувати — забурува́ти дієслово доконаного виду рідко Орфографічний словник української мови
  2. забурувати — -ує, док., рідко. Почати бурувати. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. забурувати — ЗАБУРУВА́ТИ, у́є, док., рідко. Почати бурувати. Натовп забурував, захвилювався — підходить поїзд (Хижняк, Невгамовна, 1961, 100). Словник української мови в 11 томах