забурувати
забурува́ти
-ує, док., рідко.
Почати бурувати.
Джерело:
Великий тлумачний словник сучасної української мови
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- забурувати — забурува́ти дієслово доконаного виду рідко Орфографічний словник української мови
- забурувати — ЗАБУРУВА́ТИ, у́є, док., рідко. Почати бурувати. Натовп забурував, захвилювався — підходить поїзд (Хижняк, Невгамовна, 1961, 100). Словник української мови в 11 томах
- забурувати — Забурува́ти, -ру́ю, -єш гл. Забурлить. Харьк. Словник української мови Грінченка