1. Великий тлумачний словник сучасної мови

забуртувати

забуртува́ти

-тую, -туєш, док., перех.

Закласти що-небудь на зберігання в бурт, у бурти.

Джерело: Великий тлумачний словник сучасної української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. забуртувати — забуртува́ти дієслово доконаного виду Орфографічний словник української мови
  2. забуртувати — ЗАБУРТУВА́ТИ, у́ю, у́єш, перех. Док. до буртува́ти. Його [турнепс] забуртували і зараз даємо [худобі] подрібненим у суміші з кормовими і цукровими буряками та морквою (Колг. Укр., 12, 1962, 15); В лютому ланка вивезла і забуртувала на ділянці 25 тонн гною (Стельмах, На.. землі, 1949, 463). Словник української мови в 11 томах