забутися —
забу́тися дієслово доконаного виду
Орфографічний словник української мови
забутися —
(не зберегтися в пам’яті) вилетіти (вивітритися, випасти) з голови; відійти в минуле, книжн.; піти в непам’ять; відійти (канути) в забуття, книжн. Все те, що складала [Оленка] на папері, одразу й вилетіло з голови.
Словник фразеологічних синонімів
забутися —
[забутиес'а] -удус'а, -удеис':а, -удеиц':а, -удуц':а; нак. -удз'с'а, -уд'теис'а
Орфоепічний словник української мови
забутися —
див. забуватися.
Великий тлумачний словник сучасної мови
забутися —
ЗАБУВА́ТИСЯ (не триматися, не зберігатися в пам'яті); ПРИЗАБУВА́ТИСЯ розм. (в якійсь мірі, частково); ЗГЛА́ДЖУВАТИСЯ, ЗАГЛА́ДЖУВАТИСЯ, СТИРА́ТИСЯ, ЗАТИРА́ТИСЯ, ВИВІ́ТРЮВАТИСЯ, ЗАДА́ВНЮВАТИСЯ розм. (віддаляючись у часі, зникати з пам'яті). — Док.
Словник синонімів української мови
забутися —
Забува́тися, -ва́юся, -єшся сов. в. забутися, -дуся, -дешся, гл. 1) = забувати. Прощай же! швидко убірайся, обіцянки не забувайся. Котл. Ен. IV. 11. З ким любилась, розлюбилась, мушу забуваться. Чуб. V. 156.
Словник української мови Грінченка