забілітися
ЗАБІЛІ́ТИСЯ, і́ється, док. Те саме, що забілі́ти.
Земля вся в снігу забіліється (Рудан., Тв., 1956, 69);
Окремі ферми осяйно забілілися причілками (Гончар, III, 1959, 434);
// перен. Стати сивим.
Вже й скроні забілілися, почорніли руки (Чорн., Пісні.., 1958, 4).
Словник української мови (СУМ-11)