завалькований

ЗАВАЛЬКО́ВАНИЙ, а, е. Дієпр. пас. мин. ч. до завалькува́ти.

Дощ.. крізь великі дірки гнилої стріхи хлюпав просто на горище.. Рятував Ганну тільки товстий шар глини, якою була завалькована стеля (Руд., Остання шабля, 1959, 444).

Значення в інших словниках

1. завалькований — завалько́ваний дієприкметник  Орфографічний словник української мови
2. завалькований — -а, -е. Дієприкм. пас. мин. ч. до завалькувати. || завальковано, безос. присудк. сл.  Великий тлумачний словник сучасної мови