завалькований

завалько́ваний

-а, -е.

Дієприкм. пас. мин. ч. до завалькувати.

|| завальковано, безос. присудк. сл.

Значення в інших словниках

1. завалькований — завалько́ваний дієприкметник  Орфографічний словник української мови
2. завалькований — ЗАВАЛЬКО́ВАНИЙ, а, е. Дієпр. пас. мин. ч. до завалькува́ти. Дощ.. крізь великі дірки гнилої стріхи хлюпав просто на горище.. Рятував Ганну тільки товстий шар глини, якою була завалькована стеля (Руд., Остання шабля, 1959, 444).  Словник української мови в 11 томах