завдруге

ЗАВДРУ́ГЕ, присл., діал. Удруге.

Ой надав мені біс завдруге женитись! (Манж., Тв., 1955, 245);

— Усі фронти завдруге у думці пройшов (Головко, II, 1957, 433).

Значення в інших словниках

1. завдруге — завдру́ге прислівник незмінювана словникова одиниця діал.  Орфографічний словник української мови
2. завдруге — присл., діал. Удруге.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. завдруге — Завдру́ге нар. = вдруге. А він його завдруге як заціде у вухо! Херс. у. Слов. Д. Эварн.  Словник української мови Грінченка