завершений

ЗАВЕ́РШЕНИЙ, а, е. Дієпр. пас. мин. ч. до заверши́ти.

Раптовий залп із самопалів, завершений чотирма ударами з гармат, нагадали Наливайкові про.. наказ (Ле, Наливайко, 1957, 313);

Олег розчинив вікно і довго стояв перед ним, роздумуючи над невдало завершеною розмовою (Міщ., Сіверяни, 1961, 115);

От і Стайки..; хати виринають довгими рядами, клуні схожі на стоги сіна завершені, а хліви — на півкопи — бідне сільце (Кос., Новели, 1962, 101);

// заве́ршено, безос. присудк. сл.

В другому десятиріччі [1971-1980 рр.] електрифікацію всієї країни буде в основному завершено (Програма КПРС, 1961, 60).

Значення в інших словниках

1. завершений — заве́ршений дієприкметник  Орфографічний словник української мови
2. завершений — див. досконалий  Словник синонімів Вусика
3. завершений — -а, -е. Дієприкм. пас. мин. ч. до завершити. || завершено, безос. присудк. сл.  Великий тлумачний словник сучасної мови
4. завершений — ГОТО́ВИЙ (про роботу, виріб і т. ін.), ЗРО́БЛЕНИЙ, ЗАКІ́НЧЕНИЙ, ЗАВЕ́РШЕНИЙ, ГОТОВІ́СІНЬКИЙ розм.; ВИ́ГОТОВЛЕНИЙ (про виріб); ВИ́КОНАНИЙ (про роботу). Всі стіни в робочій кімнаті були завішані ескізами, а то й готовими картинами (А.  Словник синонімів української мови
5. завершений — Заве́ршений, -на, -не  Правописний словник Голоскевича (1929 р.)