завершений
ЗАВЕ́РШЕНИЙ, а, е. Дієпр. пас. мин. ч. до заверши́ти.
Раптовий залп із самопалів, завершений чотирма ударами з гармат, нагадали Наливайкові про.. наказ (Ле, Наливайко, 1957, 313);
Олег розчинив вікно і довго стояв перед ним, роздумуючи над невдало завершеною розмовою (Міщ., Сіверяни, 1961, 115);
От і Стайки..; хати виринають довгими рядами, клуні схожі на стоги сіна завершені, а хліви — на півкопи — бідне сільце (Кос., Новели, 1962, 101);
// заве́ршено, безос. присудк. сл.
В другому десятиріччі [1971-1980 рр.] електрифікацію всієї країни буде в основному завершено (Програма КПРС, 1961, 60).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-11)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- завершений — заве́ршений дієприкметник Орфографічний словник української мови
- завершений — див. досконалий Словник синонімів Вусика
- завершений — -а, -е. Дієприкм. пас. мин. ч. до завершити. || завершено, безос. присудк. сл. Великий тлумачний словник сучасної мови
- завершений — ГОТО́ВИЙ (про роботу, виріб і т. ін.), ЗРО́БЛЕНИЙ, ЗАКІ́НЧЕНИЙ, ЗАВЕ́РШЕНИЙ, ГОТОВІ́СІНЬКИЙ розм.; ВИ́ГОТОВЛЕНИЙ (про виріб); ВИ́КОНАНИЙ (про роботу). Всі стіни в робочій кімнаті були завішані ескізами, а то й готовими картинами (А. Словник синонімів української мови
- завершений — Заве́ршений, -на, -не Правописний словник Голоскевича (1929 р.)