завжденний
ЗАВЖДЕ́ННИЙ, а, е, розм., рідко. Який завжди буває, повторюється і т. ін.; повсякчасний.
Діти на селі — поміч.. Піднялись трохи хлопці, — треба їх до діла призвичаїти. От і почалось завжденне, на перший раз для дітвори любе, призвичаювання (Мирний, І, 1949,210).
Словник української мови (СУМ-11)