завжди
ЗА́ВЖДИ́, присл. У будь-який час, повсякчас, постійно.
Не завжди так складається, як сподівається (Коцюб., І, 1955, 223);
Завжди терновий вінець буде кращим, ніж царська корона (Л. Укр., І, 1951, 189);
// У віках, навіки; довічно.
Ленін з нами завжди буде — світ про нього не забуде (Укр.. присл.., 1955, 333);
// Протягом віків; споконвіку.
Творчість трьох народів-братів.. завжди перепліталась.. своїм квітучим віттям (Рильський, III, 1956, 15).
Як за́вжди — як звичайно буває; як правило.
[Любов:] Що ж кажуть лікарі? [Милевський:] Як завжди при нервових хворобах, ні те ні се. Перевтома.. — заборонили писати… (Л. Укр., II, 1951, 74);
Щастя! Воно прийшло, як завжди, неждано-негадано (Гончар, III, 1959,169).
Словник української мови (СУМ-11)