завжди
БУ́ДЬ-КОЛИ (у будь-який час), АБИ́КОЛИ, ПОВСЯКЧА́С, ХОЧ КОЛИ́ розм.; КОЛИ́ ЗАВГО́ДНО розм., КОЛИ́-БУДЬ розм. рідше, КОЛИ́-ПОПА́ЛО (КОЛИ́ ПОПАДЕ́) розм., КОЛИ́ ХО́ЧЕШ (ХО́ЧЕТЕ і т. ін.) розм., КОЛИ́ ПРИЙШЛО́СЯ (КОЛИ́ ПРИ́ЙДЕТЬСЯ) розм. рідше, КОЛИ́ Б (ТО (ТАМ)) НЕ БУЛО́ (НЕ БУ́ДЕ) розм. (будь-коли без розбору). Він звелів січовій кінноті.. відбити охоту у князя Вишневецького будь-коли дражнити справжню армію (І. Ле); — О, я готова стати тобі до помочі повсякчас! — сказала Гризельда (І. Нечуй-Левицький); Це були виключно вірші. Рада переписувала їх старанно і могла читати напам'ять коли завгодно й у необмеженій кількості (Ю. Яновський). — Пор. за́вжди́, коли́-не́будь.
ЗА́ВЖДИ́ (весь час чи протягом певного часового відрізка — незмінно), ПОСТІ́ЙНО, ПОВСЯКЧА́С, ВСЯКЧА́С (УСЯКЧА́С), ДОВІ́КУ, ПОВІ́КИ, ПОВІ́К, ПОВІ́К-ВІ́КИ, ПОВІ́К-ВІКІ́В, ВВІК (УВІ́К) розм., ЗА́ВШЕ розм., ЗА́ВСІ́ДИ (ЗА́ВСІ́ГДИ) розм., ВСЕ (УСЕ́) розм., ЗАЄ́ДНО діал., СКРІЗЬ рідко. Марія сміялась завжди, навіть у хвилини нещастя й безвиході (Ю. Смолич); — Воїн менше за інших заполонений вузькими хатніми інтересами. Він постійно, вдень і вночі, живе, так би мовити, ідейним, громадським життям (О. Гончар); Ось його хата.. Незамкнена, повсякчас відкрита для всіх, без стуку в двері, без "можна?" і без "увійдіть!" (О. Довженко); Вкладає матір в руки сина спис: — На захист краю зброю ти підніс, — Як вірний син, служи ж тепер всякчас Своїй землі, цій матері всіх нас (М. Бажан); Завжди терновий вінець буде кращим, ніж царська корона,.. і так воно буде довіку (Леся Українка); За тобою завше будуть мандрувати Очі материнські і білява хата (В. Симоненко); Завсіди в їх для кожного слово привітне, жваве, погляд веселий (Марко Вовчок); Хлопця щиро вразила забарливість Валерія, бо той завсігди додержував свого слова... (О. Ільченко); Лежу я на ліжку з малими дітьми, а мене й сон не бере. Все поглядаю на вікна, чи не добувається часом хто до хати (І. Нечуй-Левицький); — У людей по осьмеро дітей, їсти не мають що, а .. отець-мати мають з них потіху, а я з тебе що? Гризоту заєдно та й гризоту... (С. Ковалів); Дід.. взяв ложку й почав її годувати. Марина визирнула з-за печі й сказала буцім сердитим голосом: — Ну, вже ви, тату, скрізь її балуєте (Грицько Григоренко). — Пор. бу́дь-коли.
Словник синонімів української мови