завждишній

ЗА́ВЖДИШНІЙ, я, є, розм., рідко. Тс само, що завжде́нний.

— Так підемо купно колядувати? — питали хлопці. — Не треба, не хочемо вас. Ви гукаєте дуже, — одмагалися дівчата.. То було завждишнє змагання (Мирний, III, 1954, 43).

Значення в інших словниках

1. завждишній — завжди́шній прикметник розм., рідко  Орфографічний словник української мови
2. завждишній — -я, -є, діал. Те саме, що завжденний.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. завждишній — ПОСТІ́ЙНИЙ (який триває весь час, не припиняючись і не перериваючись), СТА́ЛИЙ, БЕЗПЕРЕ́РВНИЙ, БЕЗУПИ́ННИЙ, НЕВПИ́ННИЙ (НЕУПИ́ННИЙ), НЕСПИ́ННИЙ, БЕЗПЕРЕСТА́ННИЙ, БЕЗНАСТА́ННИЙ, НЕНАСТА́ННИЙ, ПОВСЯКЧА́СНИЙ, БЕЗЗМІ́ННИЙ, НЕПЕРЕ́РВНИЙ, БЕЗУСТА́ННИЙ...  Словник синонімів української мови