завидка
ЗАВИ́ДКА, присл., діал. Завидна.
— Виїздіть так, щоб завидка доїхали. Бо чули ж, що Дерешеві недобитки лісами бродять (Речм., Весн. грози, 1961, 52).
Словник української мови (СУМ-11)ЗАВИ́ДКА, присл., діал. Завидна.
— Виїздіть так, щоб завидка доїхали. Бо чули ж, що Дерешеві недобитки лісами бродять (Речм., Весн. грози, 1961, 52).
Словник української мови (СУМ-11)