завидливий

ЗАВИ́ДЛИВИЙ, а, е, рідко. Те саме, що за́здрий.

Козаченьки чорновусі Зо мною [удовою] жартують, А дівчата завидливі Мені ворогують (Пісні та романси.., II, 1956, 145);

Червономорді прохачі скоса поглядали на Галецьку й зиркали на неї злими завидливими очима (Н.-Лев., IV, 1956, 291).

Значення в інших словниках

1. завидливий — зави́дливий прикметник рідко  Орфографічний словник української мови
2. завидливий — див. заздрісний  Словник синонімів Вусика
3. завидливий — -а, -е, рідко. Те саме, що заздрий.  Великий тлумачний словник сучасної мови
4. завидливий — ЗА́ЗДРІСНИЙ (схильний до заздрощів), ЗА́ЗДРИЙ, ЗАВИДЮ́ЩИЙ підсил. розм., ЗАВИ́ДЛИВИЙ рідко, ЗАВИ́СНИЙ діал. Ще на початку походу у землю оросів на Батия вчинили замах заздрісні родичі-чингізіди (А.  Словник синонімів української мови
5. завидливий — Завидливий, -а, -е Завистливый. Дівчата завидливі. О. 1861. X. 57.  Словник української мови Грінченка