Словник української мови в 11 томах

завидливо

ЗАВИ́ДЛИВО, рідко. Присл. до зави́дливий.

Мовчки вдивлявся [ключник] в чорне гирло коридора, завидливо зиркаючи часом на вояка, що.. заснув (Фр., II, 1950, 277).

Словник української мови (СУМ-11)

Значення в інших словниках

  1. завидливо — зави́дливо прислівник незмінювана словникова одиниця рідко  Орфографічний словник української мови
  2. завидливо — рідко. Присл. до завидливий.  Великий тлумачний словник сучасної мови