зависть
ЗА́ВИСТЬ, і, ж., розм., рідко. Те саме, що за́здрість.
Вам на зависть, а їй [кумі] на користь (Номис, 1864, № 11594);
Старша панна.. з завистю дивилася на його пальці, що, мов божевільні, бігали по клавішах (Фр., VII, 1951, 244).
Словник української мови (СУМ-11)