завойовниця

ЗАВОЙО́ВНИЦЯ, і, ж. Жін. до завойо́вник.

— В Карпатські гори, на споконвічні українські землі, Червона Армія прийшла не як завойовниця, а як визволителька (Чорн., Визвол. земля, 1959, 139).

Значення в інших словниках

1. завойовниця — завойо́вниця іменник жіночого роду, істота  Орфографічний словник української мови
2. завойовниця — -і. Жін. до завойовник.  Великий тлумачний словник сучасної мови