завсідник

ЗА́ВСІ́ДНИК, а, ч., розм. Постійний відвідувач.

Поміщик Золотарьов був безжурний гультяй — п’яничка та лобур, завсідник усіх ресторанів та кафе (Смолич, V, 1959, 40);

Прийшов Анатолій. Зазирнув до кімнати, де були гості, побачив батькових завсідників, побачив Степана, невдоволено скривився (Загреб., Спека, 1961, 291).

Значення в інших словниках

1. завсідник — за́всі́дник іменник чоловічого роду, істота розм.  Орфографічний словник української мови
2. завсідник — -а, ч., розм. Постійний відвідувач.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. завсідник — завсідник постійний відвідувач (кав'ярні, бару тощо)(ср, ст)  Лексикон львівський: поважно і на жарт